Повітряні лінії електропередачі (ЛЕП) з економічної точки зору – найбільш вигідний спосіб передачі електроенергії на великі відстані. Вони здатні проводити напругу у 110кВ і вище та забезпечувати електрикою віддалені райони з мінімальними втратами. Найбільшого поширення ЛЕП здобули у сільській місцевості і на відкритих просторах.

У сучасних електричних мережах біля 90% повітряних ліній електропередачі виконані неізольованими проводами, розташованими просто неба та закріпленими на опорах або інших інженерних спорудах. Такі «голі» проводи зазнають активного впливу оточуючого середовища, що і визначає особливості їх будови.

Основними вимогами до конструктивного виконання проводів є забезпечення високої електричної провідності, механічної міцності, корозійної стійкості та економічності конструкції. А обирати матеріал їх виконання і тип конструкційних елементів слід враховуючи температуру повітря, інтенсивність ожеледиці та натиск вітру. Зазначені до проводів вимоги певною мірою задовольняють такі матеріали як мідь, алюміній та його сплави і сталь.

Мідь характеризується найкращими електрофізичними та механічними властивостями. Однак це дефіцитний матеріал, тому її використання для повітряних ліній потребує спеціального техніко-економічного обґрунтування. З цієї причини мідні проводи використовуються у повітряних лініях, які потребують особливо високої електропровідності та надвисокої корозійної стійкості.

Основним струмопровідним матеріалом на сьогоднішній день є алюміній. Він більш розповсюджений у природі, але відрізняється невисокою міцністю. У зв’язку з цим алюмінієві проводи зазвичай використовуються для повітряних ліній з невеликими прогонами між опорами та місцевих розподільчих мереж.

Для посилення механічної міцності алюмінію часто використовують сталь. Такі проводи називають сталеалюмінієвими. Вони виконуються з осереддям зі сталевих оцинкованих дротів навколо якого, концентричними колами, накладається шар алюмінієвих дротів. Основне механічне навантаження бере на себе сталевий сердечник, а зовнішній алюмінієвий шар забезпечує високу електричну провідність проводу.

Сталь має найкращі фізико-механічні властивості. Вона міцна, але відзначається високою корозійністю, що не дозволяє використовувати сталеві проводи без спеціальної обробки. Для запобігання цим процесам застосовують оцинковування сталевих дротів. Сталеві проводи використовуються для забезпечення надвисокої механічної міцності ЛЕП та виконання великих прогонів повітряних ліній, наприклад, переходів через водні простори.

Неізольовані проводи для повітряних ліній електропередачі бувають одно- та багатодротовими, з одного або двох різних металів, так звані біметалеві і комбіновані проводи. Однодротові проводи виготовляють, як правило, з міді або сталі. Комбіновані проводи скручені з дротів двох різних металів. Біметалеві – складаються зі сталевого сердечника, покритого шаром міді або алюмінію. А багатодротові проводи виготовляють скруткою окремих дротів у певному порядку. Як правило, провід має центральну жилу, поверх якої розташовують повиви дротів одного діаметра, накладені у протилежних напрямках. Дроти зовнішнього повиву завжди скручують праворуч для уникнення розкручування проводу.

Багатодротові проводи надійніші, оскільки обрив одного із дротів не призводить до різкого зниження загальної механічної міцності проводу. А також відзначаються вищою гнучкістю, що полегшує виконання монтажних робіт і краще протистоять вібрації, ніж однодротові.

Маркування проводів повітряних ліній складається з літеро-цифрового коду. Літери позначають матеріал, з якого виготовлений провід, а цифровий код – його номінальний переріз. Найбільш поширені неізольовані проводи таких марок:

М – мідний провід;

А – алюмінієвий провід;

АС – сталеалюмінієвий провід;

ПС – сталевий багатожильний провід;

ПСО – сталевий одножильний провід.

Останнім часом при спорудженні повітряних ліній електропередачі широкого застосування набули самоутримні ізольовані проводи (СІП), які являють собою скручені у джгут дроти з ізоляцією зі світлостабілізованого поліетилену. Розрізняють 5 типів конструктивного виконання СІП, але усі їх об’єднує те, що основні жили, які проводять струм ізольовані та виконані з алюмінію або зі сплаву. І ніколи не бувають мідними.

СІП-1; СІП-2; СІП-4 і СІП-5 розраховані на напругу 0,6/1,0 кВ, частотою 50 Гц. І призначені для передачі електрики по повітряних магістралях та подальшого її розподілу. А СІП-3 використовується для монтажу ліній електропередачі з високою напругою, для мереж від 10 до 35 кВ. Виключно одножильний, складається зі сталевого сердечника, оповитого дротом.

Проводи СІП стійкі до ультрафіолету, обмерзання та механічних пошкоджень, забезпечують безперебійну подачу електроенергії навіть у складних кліматичних і агресивних хімічних умовах. Витримують до +250°С під час короткого замикання, здатні повертати початкову форму після деформації, а завдяки відсутності ризику ураження струмом при торканні фазних проводів, безпечні для людей та обслуговуючого персоналу. СІП підходять для зовнішньої вертикальної і горизонтальної проводки, прокладання по стінах різних будівель і споруд та введення електроживлення до господарських будівель або приватних будинків. На сьогоднішній день вони є найкращим рішенням для використання у промисловості і житловому секторі, для підключення нових і заміни вже існуючих мереж. У порівнянні з неізольованими проводами надійність і безпека лінії, оснащеної СІП, підвищується до рівня надійності кабельних ліній, а правильний вибір і ряд важливих переваг робить їх застосування економічно вигідним.

Кабельний завод «ЄВРОПАН» виготовляє мідні, алюмінієві та сталеалюмінієві неізольовані проводи типу М, А, АС та самоутримні проводи СІП, АsXS, АsXSn високої якості для облаштування центральних і розподільчих повітряних ліній електропередачі. Наша продукція відзначається високою електричною провідністю, міцністю, стійкістю до корозії та за умов правильного виробу забезпечує економічність конструкції.

Читати повністю