Прокладання кабелів на естакадах і в галереях

Кабельна естакада – це надземна або наземна горизонтальна або нахилена протяжна прохідна або непрохідна кабельна споруда відкритого типу.

Кабельна галерея – це надземна або наземна горизонтальна або нахилена протяжна прохідна кабельна споруда повністю закритого або частково закритого типу (наприклад, без бічних стін).

По суті, і естакада, і галерея являють собою тунель, винесений на поверхню землі. Тільки естакада – це відкритий тунель, а галерея – це крита естакада.

Прокладання на відкритих естакадах і у критих галереях являє собою порівняно новий вид прокладання кабелів – надземний. Він активно застосовується в умовах хімічно активних ґрунтів, що агресивно впливають на оболонку кабелів, при наявності ґрунтових вод, у районах вічної мерзлоти і на великих промислових підприємствах, насичених різними підземними комунікаціями. Даний спосіб прокладання також рекомендується у якості основного на території хімічних і нафтохімічних підприємств, де присутня ймовірність розливу речовин, що мають руйнівний вплив на оболонку кабелів.

Естакади і галереї можуть бути сконструйовані з різних матеріалів. Непрохідні естакади виконують із залізобетону та металу, а прохідні і всі види галерей можуть бути залізобетонними, металевими і комбінованими (містять і залізобетонні і металеві конструкції).

Прохідні естакади та галереї споруджують зі спеціальними майданчиками для монтажу та обслуговування, так званими містками, а також з дверима з замками, що самі зачиняються. Непрохідні естакади не мають майданчиків і обслуговуються за допомогою кабельних вишок – спеціально обладнаного автомобіля, оснащеного необхідними механізмами.

Естакади і галереї споруджують для одностороннього і двостороннього прокладання кабелів. Для прокладання великої кількості кабелів (понад 100) споруджують здвоєні або, інакше, тристінні галереї.

Поряд зі спеціальними естакадами, призначеними тільки для прокладання кабелів, зустрічаються також технологічні естакади – призначені для суміщеного прокладання кабелів і трубопроводів. Таке прокладання здійснюється на різних рівнях, при цьому кабелі, по можливості, прокладають з боку трубопроводів з негорючими речовинами, а також нижче або вище трубопроводів у залежності від щільності парів або газів в них.

Вибір виду естакади і галереї залежить від кількості кабелів, що прокладаються.

Кабельні конструкції (стійки), встановлені у галереях і на естакадах, повинні бути заземлені. Настили (підлоги) кабельних галерей і естакад можуть бути гратчастими або суцільними. У підлозі галерей облаштовують монтажні отвори, призначені для підйому кабельних конструкцій, виконаних у вигляді великих блоків. З метою запобігання поширенню можливих пожеж протяжні галереї розділяють на відсіки вогнетривкими перегородками, відстань між якими становить не більше 150 м. А також у галереях облаштовують автоматичну пожежну сигналізацію.

У критих галереях передбачають постійне електричне освітлення, необхідне для проведення ремонтних робіт на кабельних лініях. На відкритих естакадах з цією метою зазвичай використовується освітлення території. І якщо його виявляється недостатньо, то на естакадах передбачають штепсельну лінію для живлення переносних світильників.

Уведення естакад і галерей примикають до будівель або здійснюються через шахту. А самі естакади і галереї повинні бути відокремлені від інших приміщень і сусідніх кабельних споруд вогнетривкими перегородками, мати перекриття вгорі і внизу, а також вхідні двері.

Усі типи естакад і галерей розміщують на колонах. Відстань між опорами, як правило, становить 12 м. Найменша висота кабельних естакад і галерей становить не менше 2,5 м від поверхні землі до нижнього ряду кабелів при відсутності перетину з дорогами. У разі перетину кабельних естакад і галерей з іншими спорудами їх висота повинна бути не меншою:

– 4,5 м – при перетині з автодорогами;

– 5,6 м – при перетині з неелектрифікованими залізницями;

– 7,1 м – при перетині з електрифікованими залізницями.

Естакади і галереї оснащують громовідводами, якщо вони не знаходяться у зонах громовідводу інших об’єктів.

Перед укладанням кабелів усі будівельні роботи з облаштування естакад і галерей повинні бути закінчені. Конструкція повинна бути зібрана, містки обслуговування, сонцезахисні панелі, закладні деталі, прогони, сходи і необхідні майданчики встановлені. Якщо кабельні комунікації планується розміщувати на технологічних естакадах, то повне встановлення трубопроводів повинно бути проведене до розміщення кабелів.

Для укладання на естакадах і галереях використовують електрокабелі, які мають антикорозійний захист і зовнішній захисний покрив з негорючих матеріалів. Розташування кабелів на полицях і конструкціях, їх кріплення, дотримання відстаней між кабелями, установка з’єднувальних муфт та інші умови виконуються відповідно до тих ж вимог, що і прокладання кабелів у тунелях.

Кабелі, прокладені на естакадах, як правило, захищають від прямих сонячних променів сонцезахисними панелями (козирками). Цієї вимоги можна не дотримуватись на естакадах, розташованих на північ від 65-ї паралелі.

Кабельні естакади і галереї не вимагають спеціальних пристроїв для автоматичного пожежогасіння та механічної вентиляції. А завдяки їх розташуванню на значній висоті захист кабелів від зовнішніх механічних пошкоджень також не потрібен. Завдяки цьому огороджувальні будівельні конструкції можуть бути виконані не суцільними та полегшеними, що у свою чергу забезпечує гарну природну вентиляцію галерей.

Естакади і галереї є найзручнішими при монтажі та експлуатації кабельних прокладок. Їх застосування забезпечує достатню ємність кабельних споруд і більше збереження кабелів, ніж будь-який вид підземної кабельної каналізації. Даній спосіб широко застосовується у складних кліматичних умовах (при наявності ґрунтових вод або вічної мерзлоти) і у районах з великою мережею підземних комунікацій. Він забезпечує постійний і повний доступ до мережі для ремонту і проведення оглядів, високий ступінь захисту від механічних пошкоджень, хороші умови охолодження і природну вентиляцію кабелів.

Основним недоліком прокладання на естакадах і в галереях є їх висока вартість (що приблизно на 30-50% вища порівняно з блоковим способом прокладання). Втім, незважаючи на подібні витрати, даний спосіб повністю виправдовує себе у регіонах з несприятливими кліматичними умовами, а застосування технологічних естакад дозволяє істотно знизити вартість цього способу прокладання.