Прокладання кабелів в каналах Прокладання кабелів в каналах

Кабельний канал – це протяжна закрита непрохідна споруда, повністю або частково заглиблена в ґрунт, перекриття або підлогу, що дозволяє прокладати кабельні лінії, виконувати їх ремонти та огляди після зняття перекриття без проведення земляних робіт.

Прокладання у кабельних каналах забезпечує високий ступінь захисту кабельних ліній від механічних пошкоджень і застосовується як зовні, так і всередині виробничих приміщень.

На ділянках, де можуть бути розлиті розплавлений метал, рідини з високою температурою або речовини, що руйнівним чином впливають на оболонки кабелів, розміщення кабельних каналів не дозволяється.

Канали споруджують з уніфікованих збірних залізобетонних конструкцій і, рідше, з монолітного залізобетону або цегли. Розрізняють канали лоткового типу з перекриттям (фото а) та канали зі збірних стінових плит з основою та перекриттям (фото б).

Прокладання кабелів в каналах

Виготовляють канали різної ширини і висоти, прямокутного або квадратного перерізу. Глибина каналу повинна бути не більшою 1,2 м. А ширина – не меншою 0,3 м для каналів глибиною до 0,6 м, не менше 0,45 м – для каналів глибиною від 0,6 м до 0,9 м та не менше 0,6 м – для каналів глибиною від 0,9 м до 1,2 м.

Зверху канали накривають зйомними плитами та захищають гідроізоляцією. Якщо канали розташовуються поза приміщеннями на територіях, які не охороняються, то їх роблять підземними, засипаючи шаром землі товщиною не менше 0,3 м поверх зйомних плит. У разі перетину з автомобільними дорогами канали заглиблюють на 0,7 м, а із залізничними дорогами – на 1 м. Для запобігання потраплянню в канали масел, ґрунтових, зливових і технологічних вод їх дно виконують під нахилом не меншим ніж 0,5% у бік водозбірників або зливної каналізації.

У кабельних каналах, побудованих поза приміщеннями і розташованих вище рівня ґрунтових вод, дозволено використовувати земляне дно з дренажем (підсипкою утрамбованого гравію або піску товщиною 10 – 15 см). А канали, розташовані у вологих ґрунтах або нижче рівня ґрунтових вод виконують з гідроізоляцією дна і стінок.

На огороджених територіях, доступних тільки для обслуговуючого персоналу, засипати кабельні канали землею необов’язково.

Якщо канали розташовуються всередині виробничих приміщеннях їх накривають зйомними плитами з негорючих матеріалів на рівні підлоги.

Прокладання кабелів в каналах

а) канал зовнішній, б) канал внутрішній,

В електромашинних і аналогічних приміщеннях канали перекривають рифленою сталлю, а у приміщеннях щитів управління з паркетними підлогами або підлогами з синтетичним покриттям – дерев’яними щитами, захищеними знизу плитами з негорючого матеріалу.

У місцях входу каналів у будівлі їх відділяють від споруд незгораючими перегородками.

Кабельні канали повинні бути виконані з урахуванням можливості додаткового прокладання у них кабелів у кількості не меншій ніж 15% від числа, передбаченого проектом.

Для прокладання в каналах застосують кабелі з оболонками, що не розповсюджують горіння.

Прокладають кабелі в каналах по дну або на опорних конструкціях, встановлених на його стінках. Укладання на дні каналу застосовують якщо його глибина не перевищує 0,9 м. При цьому відстань між групою силових кабелів вище 1 кВ і групою контрольних кабелів має бути не меншою 0,1 м або ці групи кабелів повинні бути розділені перегородкою з негорючих матеріалів.

Для прокладання кабелів по стінкам каналу використовують кабельні стійки з полицями або профілі із закладними підвісками. При цьому розташування кабелів може бути виконане:

– на одній стінці каналу на підвісах або полицях;

– на обох стінках каналу на підвісах або полицях;

– на одній стінці каналу на підвісах, на інший стінці – на полицях.

Прокладання кабелів в каналах

 

 

 

Розташування кабелів та їх кріплення на конструкціях вибирається залежно від їх напруги, перерізу і типу.

Згідно з нормами ПУЕ розміщувати кабелі у кабельних спорудах слід у такій послідовності:

а) при двосторонньому розміщенні кабельних конструкцій контрольні кабелі слід розміщувати по можливості з протилежного боку від силових кабелів. При односторонньому розміщенні конструкцій контрольні кабелі та кабелі зв’язку розташовують лише під або над силовими кабелями, відокремлюючи їх перегородкою;

б) контрольні кабелі дозволено прокладати поруч із силовими кабелями напругою до 1 кВ;

в) силові кабелі напругою до 1 кВ прокладають переважно над кабелями напругою вище 1 кВ, відокремлюючи їх перегородкою;

г) різні групи кабелів: робочі та резервні кабелі напругою понад 1 кВ від генераторів, трансформаторів тощо та кабельних ліній, які живлять електроприймачі категорії І, треба прокладати переважно на різних горизонтальних рівнях і розділяти перегородками. У разі двостороннього розміщення кабельних конструкцій кабелі, які живлять електроприймачі категорії І, треба прокладати на консолях протилежних сторін.

У разі застосування автоматичного пожежогасіння з використанням повітряно-механічної піни або розпилення води перегородки, зазначені в підпунктах а), в) і г), дозволено не встановлювати.

Сполучні муфти на силових кабелях розміщують на окремій полиці опорних конструкцій і укладають в захисний протипожежний кожух, який повинен бути відділений від верхніх і нижніх кабелів по всій ширині полиць захисними перегородками. У кожному тунелі та каналі повинні передбачатися вільні ряди полиць для укладання з’єднувальних муфт.

Для проходу кабелів через перегородки, стіни і перекриття повинні бути встановлені патрубки з незгораючих труб. У місцях проходу кабелів у трубах прогалини у них повинні бути ретельно ущільнені вогнетривким матеріалом. Матеріал заповнення має забезпечувати схоплення і легко піддаватися руйнуванню в разі прокладання додаткових кабелів або їх часткової заміни.

Число кабелів у каналі може бути різним і залежить від їх діаметра і марки типового каналу. У каналах максимальних розмірів можна покласти до 60 силових кабелів. При необхідності прокладання великої кількості кабелів застосовують здвоєні (тристінні) канали, що, однак, ускладнює виконання відгалужень до окремих споживачів.

При невеликій довжині каналу (50 – 100 м) кабель розкочують вручну. При довгих каналах кабель прокладають механізованим способом, за допомогою лебідок і розкочувальних роликів, як це робиться при прокладанні кабелів в траншеях.

Основною перевагою прокладання кабелів в каналах є їх надійний захист від механічних пошкоджень. Крім того, даний спосіб прокладання дозволяє забезпечити огляд та ремонт кабельних ліній в процесі експлуатації, прокласти новий або замінити діючий кабель без проведення земляних робіт.

До недоліків прокладання в каналах можна віднести ускладнений повітрообмін і відведення тепла внаслідок обмеженого розміру каналу; скупченість кабелів, і як наслідок, можливість їх взаємного пошкодження при виникненні дуги; а також необхідність зняття верхнього перекриття каналу для проведення огляду або ремонту кабелів.