Типи електричних розеток та вилок світу

Як не існує в світі єдиного стандарту напруги та частоти електроенергії, так не існує і єдиного стандарту електричних розеток та вилок до них. У більшості країн останні розвивалися абсолютно незалежно від інших, а компанії-виробники електроприладів пропонували ринку власні роз’єми, що в подальшому призвело до їх стандартизації в конкретних регіонах. Саме з цієї причини вилки і розети різних країн здебільшого не сумісні між собою, а негласним правилом є використання перехідників, адаптерів і трансформаторів. Це дозволило людям не лише використовувати імпортну техніку, а й користуватися власною за межами країни.

На сьогоднішній день існує близько 15 різноманітних типів вилок і настінних розеток, що використовуються у різних куточках світу. Вони бувають різних форм, розмірів, номінальної напруги та струмів, мають різні типи роз’ємів та стандартні назви. І переважно кожен тип використовують у певних регіонах.

У 1998 році Міністерство торгівлі США присвоїло кожному типу позначення латинськими літерами. І хоча у світі існує кілька класифікацій типів розеток та вилок, саме ця класифікація є зараз прийнятою у всьому світі. Тож давайте детальніше розглянемо кожен з них.

У США, Канаді, Японії та Центральній Америці використовуються побутові настінні розетки двох типів: незаземлений тип A (NEMA 1-15) та заземлений тип B (NEMA 5-15).

Тип А

Тип А – це американська електрична розетка без заземлення, винайдена в 1904 році Харві Хаббеллом II. Тип відомий також як NEMA 1-15 і розрахований на 15 А.

Вилка цього типу має два плоскі леза товщиною 1,5 мм, довжиною 15,9–18,3 мм та відстанню між ними 12,7 мм і є стандартною у більшості країн Північної та Центральної Америки, Японії, а також інших країнах, де напруга становить 110 В.

Вилки типу A, як правило, поляризовані і можуть бути вставлені лише одним способом, оскільки їх штирі мають різну ширину (7,9 мм і 6,3 мм). У японському варіанті контакти вилки мають однаковий розмір і пристрої з японською штепсельною вилкою можна використовувати в американських розетках, але не навпаки.

З 1965 року незаземлені розетки типу А більше не дозволені в нових будівлях США та Канади, але все ще зустрічаються у старих будинках цих країн.

Тип B

Тип В – це американська розетка з заземленням. Міжнародне позначення американського типу B – NEMA 5-15, канадського типу – CS22.2, n 42 (CS = Canadian Standard). Максимальний струм – 15 А.

Від типу А відрізняється наявністю додаткового U-подібного контакту заземлення в розетці та третього штекера у вилці.

Вилка типу В має два плоскі леза товщиною 1,5 мм, розташовані на відстані 12,7 мм один від одного, довжиною 15,9–18,3 мм та шириною 6,3 мм. Заземлювальний контакт має діаметр 4,8 мм та на 3,2 мм довший двох пласких контактів, тому пристрій заземлюється перед підключенням живлення. Вилки типу А можна підключати до розеток типу B, але не навпаки.

Вилки типів A і B не ізольовані (тобто стрижні контактів не мають чорного покриття до корпусу вилки, як у типів C, G, I, L або N ), а розетки не втоплені в стіну. На практиці це означає, що якщо вилка витягнута наполовину, її штирі все ще підключені до розетки. Відстань між розеткою та частково вийнятою вилкою досить велика, щоб можна було торкнутися контактів пальцями або металевим предметом. З цієї причини розетки типу A і B вважаються небезпечними.

Розетки типу A і B живляться від напруги 100-127 Вольт, всі інші типи, за винятком N, живляться напругою 220-240 Вольт. А тип N працює від напруги 100-240 Вольт.

Тип В використовується зазвичай в тих же країнах, що й роз’єм типу А. В Америці він користується великою популярністю, а в Японії поширений значно менше. Найбільш відомими країнами світу, де використовуються розетки і вилки типів A і B є: США, Канада, Мексика, Багами, Домініканська республіка, Колумбія, Венесуела, Гватемала, Сальвадор, Перу, Тайланд, Куба, Тайвань, Філіппіни та Японія. Але при цьому важливо пам’ятати, що в деяких з цих країн поширені також інші стандарти.

У Європейському Союзі та країнах колишнього СРСР звичними є вилка та розетка зовсім іншої форми – це так званий тип C.

Тип С

Тип C (Europlug) – це європейська розетка без заземлення, що має два круглі паралельні між собою контакти. Саме цей тип довгий час був найпопулярнішим в Європі і досі зустрічається у всіх європейських країнах, за винятком Великої Британії, Ірландії, Кіпру та Мальти, а також поширений в країнах колишнього СРСРС.

Тип також широко відомий як Europlug. Міжнародне позначення – CEE 7/16. Розрахований на максимальний струм – 3,5 А.

Розетки типу С – це старий і незаземлений варіант нових типів E, F, J, K, L, N і O, які нині активно використовуються у різних європейських країнах. На сьогоднішній день у більшості країн в новобудовах вимагається встановлення розеток із заземленням, тому розетки типу С повсюдно перестали встановлювати, а існуючі замінюють типами E, F, H, J, K, L, N або O (в залежності від країни).

Втім, сказане стосується тільки розеток типу С, вилки ж цього типу продовжують залишатися найбільш широко використовуваними на міжнародному рівні.

Загалом існує дві версії вилок типу С: з діаметром контактів 4 мм і 4,8 мм. Перша, значно більш розповсюджена, має два круглі контакти діаметром 4 мм і довжиною 19 мм. Контакти мають ізольовані гільзи завдовжки 10 мм. Вони трохи сходяться, але відносно гнучкі, що дозволяє вилці стикуватися з будь-якою розеткою, яка приймає круглі контакти 4,0-4,8 мм з міжцентровою відстанню 17,5-19 мм. Вилка зазвичай обмежена для використання у додатках класу II, що вимагають 2,5 ампер або менше.

Друга, менш використовувана версія вилки типу C (CEE 7/17), має не ізольовані контакти діаметром 4,8 мм і довжиною 19 мм та розрахована на 10 А або 16 А. Прилади, що не вимагають заземлення, але споживають багато енергії (наприклад, фени, обігрівачі для ванних кімнат, пилососи тощо), майже завжди комплектуються саме такою вилкою.

Вилки типу C і досі використовуються майже у всіх країнах Європи, крім вже згаданих Великобританії, Ірландії, Мальти та Кіпру, а також у різних частинах світу. Усі вилки типу С ідеально підходять до нових розеток E, F, J, K або L. Вилка типу C розрахована на 2,5 А ідеально підходить також до типів N та O. А от 16-амперна версія вилки типу C несумісна з розетками типу N, які використовуються в Бразилії та Південній Африці з через форму вилки, оскільки розетки типу N мають утоплену шестигранну форму та підходять тільки для вилок шестикутної форми.

Тип D

Тип D – це застарілий британський стандарт з трьома круглими контактами, розміщеними у формі трикутника, при цьому один з контактів товстіший за два інші. Центральний штекер заземлення має діаметр 7,1 мм та довжину 20,6 мм, а два круглі контакти виконані діаметром 5,1 мм, довжиною 14,9 мм на відстані 19,1 мм. Цей стандарт розеток використовувався у Великобританії до 1962 року. А сьогодні застосовується переважно в Індії та Непалі, а також в Намібії, Танзанії, на Шрі-Ланці і у старих будинках Великобританії та Ірландії.

Міжнародне позначення – BS 546 (BS = British Standard). Максимальний струм – 5 А.

Тип D дуже подібний до типу М, але має тонші штекери, тому вилки типу D можуть використовуватися для розеток типу M, але не навпаки. Слід зазначити, що тип M в Індії та Непалі використовується паралельно із типом D для потужніших приладів, оскільки розрахований на 15 ампер.

Існує також ненавмисна сумісність між розетками типу D та різними європейськими вилками. Так, вилки типу С хоч і мають центри штирів розташовані ближче один до одного ніж вилки типу D (17,5–18,6 мм проти 19,1 мм), але завдяки еластичності своїх контактів часто без особливих зусиль входять у розетки типу D. Однак слід пам’ятати, що біля основи штирі нееластичні, а також довші за штирі типу D, тому вилку С типу не можна повністю вставити в розетку D типу. Така комбінація не завжди забезпечує належний контакт і може викликати іскріння в розетці та призвести до короткого замикання.

Також до розеток типу D можна вставити європейську вилку E/F, проте слід усвідомлювати, що таке використання є абсолютно небезпечним. Центри контактів вилок типу E і F трохи ближче один до одного ніж у вилок типу D (19 мм проти 19,1 мм), але, на відміну від євровилок типу С, вони не мають гнучких штирів і їх потрібно буквально вштовхнути в розетку. Таке неправильне використання є величезною загрозою безпеці з низки причин. По-перше – на відміну від типу C – вилки E та F повинні бути заземлені, але коли вони використовуються з розетками типу D, це не так. Тому у разі такого поєднання отримаємо розетку, що іскрить і автомат захисту, що регулярно спрацьовує. Крім того, вилки типу E і F мають довші контакти ніж у вилок типу D (19 мм проти 14,9 мм) і, як наслідок, не можуть бути повністю вставлені в розетку D. Це означає, що 4,1 мм штекерів вилок типів E і F будуть відкриті при підключенні до мережі, і якщо людина торкнетеся контакту під напругою, то напевно отримає удар електричним струмом. Цей ризик відсутній для вилок типу C, оскільки їх штирі покриті ізоляцією.

Загалом, вилки типу D вважаються одними з найнебезпечніших у світі, адже їх штекери не ізольовані і якщо вилка типу D наполовину витягнута, її штирі лишаються підключеними до розетки. Розетки типу D не втоплені в стіну, а тому жодного захисту від дотику до струмоведучих штекерів вони також не забезпечують.

Тип Е

Тип E – це французька стандарт, що містить круглий заземлюючий контакт, який виступає з верхньої частини розетки. Вилка типу E має два круглі контакти діаметром 4,8 мм і довжиною 19 мм, розташовані на відстані 19 мм один від одного, а також отвір під контакт заземлення. Заземлюючий штир має довжину 14 мм та діаметр 4,8 мм.

Цей тип розеток використовується у Франції, Бельгії, Польщі, Чехії, Словаччині, Тунісі, Марокко, Камеруні, Сирії, Канарських островах та Мадагаскарі.

Міжнародне позначення: вилка – CEE 7/6, розетка – СЕЕ 7/5. Максимальний струм – 16 А.

Тип Е дуже подібний до типу F і відрізняється лише наявністю заземлюючого штиря і в гнізді розетки, тоді як розетка типу F містить контактні пластини для заземлення.

На сьогоднішній день вилки типу E повністю сумісні з розетками типу F і навпаки, але так було не завжди. Старі вилки типу F не мали заземлювального отвору для штекера заземлення розеток типу E. Щоб усунути цю різницю, було розроблено універсальну вилку континентального європейського стандарту E/F, офіційно названу CEE 7/7. Вона має гніздовий контакт для прийому заземлювального штифта розетки типу E та верхнє і нижнє заглиблення із заземлюючими затискачами для з’єднання з розеткою типу F.

Початкова вилка типу E, кругла і без заземлювальних затискачів, більше не використовується.

Також до розетки типу E ідеально підходять вилки типу C. А сама розетка Е типу втоплена на 15 мм, тому частково вставлені вилки не становлять небезпеки ураження електричним струмом.

Тип F

Тип F відомий також під назвою Schuko (від німецького schutzkontakt, что означає «захищений контакт» або «безпечний контакт») – це європейська розетка з заземленням, розроблена у 1926 році німецьким інженером Альбертом Бюттнером.

Цей стандарт схожий на тип E, але замість круглого контакту заземлення тут використовуються два металеві затискачі з двох сторін роз’єму. Вилка типу F має два круглі контакти діаметром 4,8 мм і довжиною 19 мм, центри яких розташовані на відстані 19 мм один від одного.

Міжнародне позначення: вилка – CEE 7/4, розетка – СЕЕ 7/3. Максимальний струм – 16 А.

Тип F використовується в Німеччині, Австрії, Нідерландах, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Португалії, Іспанії, Італії, Ісландії, Греції, Данії, Індонезії, Туреччині та країнах Східної Європи: Болгарії, Хорватії, Чорногорії, Сербії, Північній Македонії, Румунії, Боснії і Герцеговині, Угорщині, а також у Грузії. Розетки саме цього типу широко застосовуються також в Україні.

Оригінальні вилки типу F не мали заземлювального отвору і були несумісними з розетками типу E.

Їм на зміну прийшли гібридні вилки E/F (CEE 7/7) повністю сумісні як з розетками типу F, так і з розетками типу Е. Тип F також ідеально сумісний з усіма вилками типу С. Розетка F втоплена на 15 мм, тому частково вставлені вилки не несуть загрозу ураження електричним струмом.

Тип G

Тип G – це британська розетка з трьома пласкими контактами. Вилка до неї має один прямокутний вертикальний штекер і два горизонтальні. Центральний штекер заземлення має розміри 4 на 8 мм та довжину 22,7 мм. Лінійний та нейтральний контакти мають розміри 4 на 6,35 мм та довжину 17,7 мм, а відстань між їх центрами становить 22,2 мм.

Крім незвичного зовнішнього вигляду цей тип вилок часто випускається з вбудованим внутрішнім запобіжником, оскільки британські стандарти допускають велику силу струму в побутовому електричному ланцюзі. Невеликі побутові прилади, такі як зарядні пристрої для мобільних телефонів зазвичай мають патронний запобіжник на 3 ампер всередині вилки, а прилади для важких умов експлуатації мають вилку з плавким запобіжником на 13 ампер.

Тип G – це сучасний стандарт британських розеток та вилок, що прийшов на зміну типу D і нині широко використовується в електроприладах. Міжнародне позначення – BS 1363 (BS = British Standard). Максимальний струм – 32 А.

Розетки і вилки типу G почали з’являтися у 1946 році, а стандарт був вперше опублікований у 1947 році. До кінця 1950-х років він замінив більш ранні розетки типу D у нових установках Великобританії, а до кінця 1960-х років більшість установок країни було приведено у відповідність до нового стандарту.

Крім Великої Британії використовується також у Ірландії, Малайзії, Камбоджі, Сінгапурі, Гонконгу, на Мальті, Кіпрі, у Домініці, В’єтнамі, Саудівській Аравії, Арабських Еміратах (ОАЕ), Кенії, Кувейті, Нігерії, Омані, Катарі, Танзанії, Уганді, Гані, Гамбії, Гренаді, Фолклендських та Сейшельських островах, на Гібралтарі та Шрі Ланці.

Британський стандарт BS 1363 вимагає використання трипровідної вилки із заземленням та запобіжником для всіх підключень до електромережі. Тому двопровідні прилади класу II, що не заземлюються, часто мають пластиковий штир, який служить тільки для відкривання заслінок розетки. Відсутність такого заземлюючого штиря на вилці типу C унеможливлює її підключення до розетки типу G.

Розетки типу G майже завжди оснащені вимикачами для додаткової безпеки, а вилки мають ізоляцію, що запобігає випадковому контакту з оголеним роз’ємом, коли штекер частково вставлений. Британські вилки є одними з найбезпечніших у світі, але також і одними з найгроміздкіших. Тому люди часто жартують над ними, кажучи, що британська вилка здебільшого більша, ніж прилад, до якого вона підключена.

Тип H

Тип H – це ізраїльська розетка, що використовується тільки в Ізраїлі та в секторі Газа і позначається символами SI32. Вона має три круглі контакти, а у більш ранній версії (до 1989 року) – плоскі контакти, що утворюють трикутник. Оригінальні вилки типу H з плоскими штекерами вже застаріли та зустрічаються вкрай рідко.

Сучасна вилка типу Н має три круглі штекери діаметром 4,5 мм і довжиною 19 мм, рознесені також на 19 мм. А розетка призначена для значень напруги 220 В і струму до 16 А.

З 1989 року в країні випускаються гібридні розетки, що підходять як для плоских, так і для круглих штирьових вилок, а також для вилок типу C.

Розетки типу H несумісні з вилками типу E та F, тому що діаметр контактів ізраїльської розетки на 0,3 мм менший, ніж штирі вилок E/F. Однак, якщо сильно натиснути, такі вилки можна вставити в ізраїльську розетку. При цьому, прилад не буде заземлений, а вийняти вилку з розетки буде вкрай важко.

Тип Н, так само як і D, вважається небезпечним, оскільки штирі вилок цього типу не ізольовані і лишаються підключеними до розетки навіть якщо вилка наполовину витягнута. А розетки типу H не втоплені в стіну і теж не забезпечують жодного захисту від дотику до струмопровідних контактів.

Тип I

Тип I – це австралійська розетка, що має два плоскі контакти, розташовані під кутом один до одного і третій контакт заземлення.

Міжнародне позначення – AS 3112. Максимальний струм – 10 А.

Вилка типу І здебільшого розрахована на 10 ампер, має два плоскі контакти товщиною 1,6 мм, розміщені під кутом 30°С до вертикалі. Їх центри рознесені на 13,7 мм, а обидва штирі мають довжину 17,3 мм і ширину 6,3 мм. Заземлюючий контакт має розміри 6,3 на 1,6 мм та довжину 20 мм. Існує як заземлена, так і незаземлена версія цієї вилки (лише з двома плоскими V-подібними контактами). Обидві версії вилок мають ізольовані контакти під напругою і нейтраль, тому навіть якщо вилка не повністю вставлена в розетку, дотик до оголеної частини штирів не призведе до ураження електричним струмом.

Також існує конфігурація вилка/розетка на 15 ампер, що має ширший контакт заземлення (8 мм замість 6,3 мм). Стандартна вилка на 10 ампер підходить до розетки на 15 ампер, а вилка на 15 ампер підходить лише до розетки на 15 А. Існує також вилка на 20 ампер, контакти якої ще ширші. Вилка з меншою силою струму завжди підходить до розетки з більшою силою струму, але не навпаки.

Майже всі розетки Австралії для додаткової безпеки мають вимикач.

Тип І використовується в Австралії, Новій Зеландії, Папуа-Новій Гвінеї, Аргентині та Китаї.

Слід зазначити, що штирі китайських вилок довші на 1 мм, а розетки встановлюються заземлюючим контактом вгору, по при це розетки та штепселі, якими користуються жителі Австралії та Китаю, добре підходять один до одного. А от аргентинська версія типу І, порівняно з китайською та австралійською версіями, змінила полярність.

Тип J

Тип J – це швейцарський стандарт. Вилка схожа на тип C, але окрім двох круглих контактів живлення має додатковий контакт заземлення посередині і особливу ромбоподібну форму, а в розетці є ще один отвір.

Сучасні вилки типу J мають три круглі контакти діаметром 4 мм, довжиною 19 мм та ізольовані гільзи завдовжки 10 мм. У той час як старі версії цього типу були виконані з контактами без гільз.

Міжнародне позначення – SEV 1011. Максимальний струм – 10 А.

Стандарт використовується у переважно в Швейцарії та Ліхтенштейні, а також зустрічається в Йорданії, Руанді, на Мадагаскарі і Мальдівах.

Штепсельні вилки типу C ідеально підходять до розеток типу J, але навпаки підключення неможливе через наявність третього контакту. А от з зовні подібним бразильським стандартом типу N вилки та розетки типу J абсолютно не сумісні. Причиною цього є розташування контакту заземлення, який у типу J знаходиться ближче до центральної лінії, а у типу N – ближче до краю.

Тип K

Тип K – це датська розетка. Вона аналогічна популярній європейській розетці типу C, але додатково має центральний U-подібний отвір для контакту заземлення довжиною 14 мм та діаметром 6,5 мм, розташованому в нижній частині роз’єму. Лінійний та нейтральний контакти вилки типу К круглі та мають довжину 19 мм і діаметр 4,8 мм. Це так звані «усміхнені розетки», що своїм виглядом нагадують смайлик.

Є базовим стандартом переважно в Данії, Гренландії та на Фарерських остовах. Зустрічається також в Гвінеї, Бангладеш, Сенегалі, на Мальдівах та Мадагаскарі.

Данський стандарт описаний в DS 60884-2-D1. Міжнародне позначення – SRAF 1962/DB. Максимальний струм – 16 А.

До данської розетки ідеально підходять вилки типу С, а також E та F. Проте останні при використанні з розетками типу К не мають заземлення, що створює небезпеку ураження електричним струмом.

Тип L

Тип L – це італійська вилка і розетка. Остання має додатковий круглий контакт заземлення в центрі, а вилка виконана у вигляді трьох круглих штекерів, розташованих в один ряд.

Міжнародне позначення – CEI 23-50. Максимальний струм – 10 А або 16 А.

Використовується переважно в Італії та Чилі, зустрічається також в Еритреї, Ефіопії, Лівії, Сирії, Уругваї та на Кубі.

Італійський стандарт заземленої вилки/розетки включає два типи на 10 та 16 ампер. Обидва типи складаються з трьох закруглених контактів, розташованих по прямій лінії, а відрізняються діаметром контактів та відстанню між ними, і тому несумісні один з одним.

Версія на 10 ампер має контакти діаметром 4 мм і довжиною 19 мм, рознесені на 19 мм. Відстань між центрами будь-якого з двох зовнішніх штирів та центром заземлювального штифта становить 9,5 мм. Розетка типу L на 10 ампер також сумісна з вилкою типу C з тонкими штекерами.

Версія на 16 ампер має контакти діаметром 5 мм і довжиною 19 мм, рознесені на 26 мм. Відстань між центрами будь-якого з двох зовнішніх штирів та центром заземлюючого штифта становить 13 мм.

Оскільки обидві вилки симетричні, їх можна вставляти у будь-якому напрямку, що означає, що вони неполяризовані.

В даний час також доступні універсальні розетки двох видів:

– так звана розетка «bipasso» (буквально: розетка з подвійним калібром), яка приймає обидва типи вилки L, а також вилку типу C;

– розетка «Schuko-bipasso», яка крім вилок типу L і C є сумісною також з вилками типу E і F.

Діючі італійські стандарти передбачають наявність в розетках захисних шторок.

Тип М

Тип М – це африканська розетка і вилка з трьома круглими контактами, розташованими у формі трикутника, при цьому контакт заземлення помітно товстіший, ніж два інші. Тип М дуже нагадує британський роз’єм типу D, але має значно товстіші контакти. Діаметр його центрального заземлюючого штекера становить 8,7 мм, а довжина – 28,6 мм. Лінійний та нейтральні контакти мають діаметр 7,1 мм та довжину 18,6 мм, а відстань між їх центрами становить 25,4 мм.

Розетка призначена для живлення пристроїв струмом до 15 А та використовується у Південно-Африканській Республіці, Свазіленді і Лесото. Тип М також часто використовується для великих пристроїв у країнах, що використовують тип D (зокрема Бутані, Ботсвані, Гонконгу, Індії, Непалі, Шрі-Ланці тощо), а також зустрічається Сінгапурі та Ізраїлі.

Південноафриканська версія вилки M часто має ізольовані втулки на штирях, щоб запобігти випадковому контакту з оголеним роз’ємом, коли вилка частково вставлена.

Більшість розеток типу М сумісні зі штепсельними вилками типу D.

Тип N

Тип N – це розетка та вилка зовні надзвичайно подібні до швейцарського типу J, але не ідентичні йому. Невелика різниця полягає у відстані від центрального роз’єму до двох інших, через що пристрої між собою не сумісні.

Використовується виключно в Бразилії та Південній Африці, які стандартизували систему розеток та вилок типу N щоб покласти край поширенню різних типів розеток та вилок у межах своїх кордонів.

Тип N фактично заснований на системі побутових розеток на 230 В міжнародного стандарту IEC 60906-1. Цей стандарт був опублікований у 1986 році Міжнародною електротехнічною комісією (IEC) та містив специфікацію для вилки з штекерами діаметром 4,5 мм, довжиною 19 мм, що знаходяться один від одного на відстані також 19 мм, а штир заземлення зміщено на 3 мм. Планувалося, що ця вилка стане новим загальним стандартом для всієї Європи та інших регіонів з напругою 230 В. Але спроби прийняти специфікацію як стандарт для ЄС були невдалими, а єдиною країною, яка його прийняла стала Південно-Африканська Республіка (SANS 164-2).

У 1998 році Бразилія, що досі використовувала суміш розеток типу C (Europlug) та американських NEMA, прийняла змінену версію IEC 60906-1 як національний стандарт NBR 14136. З того часу тип N існує в країні у двох варіантах: на струм 10 А (127 В) – з діаметром штекерів 4 мм, і на струм 20 А (220 В) – з діаметром штекерів 4,8 мм. Обидва типи дозволяють також підключати пристрої з вилкою типу С (Europlug). Стандарт використовується як для регіонів з напругою 220, так і для 127 В. Перехідний період до нового стандарту в країні закінчився у 2010 року і тепер усі електропристрої та нові будинки мають відповідати новому стандарту.

Таким чином, існує три варіанти вилок та розеток типу N, два з яких використовуються в Бразилії (на 10 А та 20 А) і один у Південній Африці (на 16 А). Усі вони мають контакти довжиною 19 мм, але різні діаметри:

– версія на 10 А має діаметр штекерів 4 мм;

– на 16 А – діаметр штекерів 4,5 мм;

– на 20 А – діаметр штекерів 4,8 мм.

Два зовнішні штекери встановлені на відстані 19 мм один від одного, а заземлюючий штир центрований і розташований на відстані 3 мм по вертикалі від інших.

Як вже згадувалося, тип N дуже схожий на швейцарський тип J, але несумісний з ним, оскільки у типу N контакт заземлення знаходиться ближче до уявної лінії, що з’єднує два контакти живлення (3 мм замість 5 мм). Але при цьому розетки типу N сумісні з вилками типу C. Вони були спеціально розроблені для використання з поширеними 2,5 амперними вилками типу C і тому мають такий же шестигранний профіль.

Завдяки сучасній технології лиття під тиском, якої не існувало, у період коли розроблялася більшість інших типів вилок, стандарт типу N вважається більш компактним, надійним і безпечним, ніж будь-яка інша система вилок/розеток у світі.

Тип О

Тип O використовується виключно в Таїланді і є одним з офіційних стандартів країни – TIS 166-2549, введеним у 2006 році.

Одразу слід зазначити, що розетки типу О, на сьогоднішній день, існують лише на папері. А усі розетки, які використовуються в країні є гібридними та сумісними з вилками типів A, B, C і O.

Вилка типу O, розрахована на 16 ампер, складається з двох контактів живлення та контакту заземлення круглої форми діаметром 4,8 мм і загалом виконується за розмірами американських розеток й підходить до стандартних коробок з США.

Силові контакти мають довжину 19 мм та ізольовані гільзи довжиною 10 мм, а їх центри також рознесені на 19 мм. Штир заземлення має довжину 21,4 мм, а міжцентрова відстань між заземлюючим контактом і серединою силових контактів становить 11,9 мм.

Вперше стандарт 166–2547 (стандарт 166–2549 є його наступною версією) був прийнятий у 2004 році та передбачав розетки, сумісні зі штекерами типу С та N (IEC 60906-1), але з розташуванням заземлюючого штиря як у типу В (NEMA 5-15). Гібридна розетка була прийнята за стандартну, з планами поступової відмови від сумісності з американськими вилками, оскільки електрична мережа в Таїланді працює при напрузі 230 В.

Незважаючи на зовнішню подібність вилки типу O не є сумісними з ізраїльськими вилками типу H та данськими вилками типу K. При цьому існує дуже небезпечна сумісність між розетками типу O та вилками типу E/F, які при використанні з тайськими розетками не мають заземлення та можуть призвести до ураження електричним струмом. З цієї причини у 2008 році уряд Таїланду заборонив продаж приладів, оснащених вилками E/F. А оскільки у багатьох тайців лишилася побутова техніка, оснащена саме такими вилками, для неї було введено спеціальний перехідник.

На останок, слід зазначити, що у світі існує також так звана «універсальна розетка», яка не відповідає жодним стандартам, але приймає ряд різних типів штекерів та критикується як небезпечна.

Як бачимо, у світі немає єдиного стандарту розеток, штепсельних роз’ємів та електромереж, а кожна держава обирає свої норми підключення до електричних мереж. Тож подорожуючим для того аби вирішити проблему з невідповідністю вилок та розеток доводиться користуватися перехідниками та адаптерами. На щастя сьогодні існують універсальні пристрої, які підходять для більшості перерахованих типів розеток з різними напругами і частотами.