Теплий, холодний чи нейтральний? Обираємо колірну температуру освітлення

Колірна температура – це колір світла, що вимірюється в кельвінах (К), показує спектральний склад випромінювання і служить основою для об’єктивності передачі кольору навколишніх предметів.

Для класифікації кольору світла використовується шкала колірної температури. Нижня межа – 800 К відповідає температурі неяскравого світла, випромінюваного розпеченими до червоного предметами, а верхня точка шкали – 20000 К, характеризує світіння неба на полюсах Землі.

Кольорові температури понад 5000 K називають «холодними кольорами», а нижчі колірні температури – «теплими кольорами». Таким чином, низька колірна температура випромінює тьмяно-червоне світло, а висока – майже біле і біло-блакитне.

Людське око влаштоване таким чином, що здатне вловлювати найменші відхилення колірної температури. Причому їх діапазон доволі широкий – від 2500 до 10000 К, але найкомфортнішим для нашого ока є освітлення в діапазоні від 2500 до 7000 К. Усі вищі або нижчі значення можуть викликати дискомфорт, слабкість або надмірне перезбудження.

Теплий спектр світла – характеризується переважанням жовтих, лимонних, помаранчевих та червоних відтінків. У кельвінах теплому спектру відповідає світло у проміжку від 1000 до 3500 К. Таку колірну температуру дає горіння багаття, сірників, свічок, а також малопотужні лампи розжарювання, натрієві газорозрядні і світлодіодні лампи.

Холодний спектр світла – це яскраво біле освітлення з блакитним або навіть синім відтінком у діапазоні 5000-10000 К. Іноді до холодного світла відносять відтінки зі спектром починаючи від 6000 К і вище. У природі таке освітлення практично не зустрічається, а серед штучних джерел його можуть давати галогенові лампи, ксенон та світлодіоди. Чим вищою є колірна температура, тим холодніший відтінок світла, а інтенсивне холодне світло в синьому спектрі є найнеприємнішим для очей і може викликати проблеми з зором.

Нейтральний спектр світла – це чисто біле освітлення без будь-яких відтінків жовтого або синього. Воно фактично є перехідним від теплого до холодного і знаходиться в діапазоні 3500-5000 К. Таке світло найбільше подібне до денного світла в погожу погоду і отримати його можна за допомогою багатьох джерел світла, починаючи від галогенних, люмінесцентних та газорозрядних ламп, і закінчуючи сучасними світлодіодами.

Залежно від обраного відтінку, освітлення може викликати відчуття комфорту або дискомфорту, визначати рівень стомлюваності, швидкість реакції, впливати на емоційний стан, уважність, працездатність, концентрацію, а також змінювати візуальне сприйняття навколишніх предметів: кольору, форми та об’єму.

Колірна температура впливає на сприйняття інтер’єру та видимість на дорогах. А одні й ті ж самі предмети при використанні різних типів ламп можуть виглядати зовсім по-різному. Цю властивість у своїй роботі часто використовують дизайнери та маркетологи, які за допомогою світла оформлюють кімнати та представляють товари з найкращого боку.

Внутрішнє освітлення

Якщо говорити про освітлення внутрішніх приміщень, то тут вибір температури світла залежить від призначення кімнати.

Для освітлення житлових приміщень найчастіше віддають перевагу лампам з теплим кольором випромінювання. Воно сприяє розслабленню, відпочинку, позитивно впливає на нервову систему та створює атмосферу затишку. Для його створення використовуються лампи з проміжком спектра від 2700 до 3500 К. Їх м’яке жовте світло вважається оптимальним для спален, віталень, обідніх та столових приміщень, а також громадських місць: ресторанів, кафе, театрів, зон відпочинку, офісних приймалень, магазинів одягу та аксесуарів, дитячих садочків та лікарняних палат. А от для офісів та виробничих приміщень використання теплого освітлення вважається недоречним, оскільки сприяє зниженню продуктивності і втраті концентрації.

Теплі відтінки світла уособлюють природні матеріали і в інтер’єрі відмінно поєднуються з елементами з деревини, тканини, соломи, цегли, патинованого металу тощо. У такому світлі найбільш приємно сприймаються пастельні та теплі кольори: жовтий, бежевий, рожевий, червоний, помаранчевий, а предмети холодних тонів візуально стають темнішими і «теплішими».

З точки зору сприйняття простору, лампи теплого світла зменшують кімнату, роблячи її тіснішою і затишнішою. Тому дизайнери найчастіше використовують світильники цієї частини спектру для невеликих спалень, віталень та передпокоїв з інтер’єром в теплих тонах, а при використанні таких освітлювальних елементів у великих кімнатах простір буде стискатися і виглядати малоосвітленим.

Холодні відтінки (білий та блакитний з проміжком спектра 5000-7000 К) збуджують нервову систему, допомагають зібратися з думками, сприяють короткочасній концентрації уваги та інтелектуальній діяльності. Вони мобілізують, зосереджують, фокусують на роботі та добре деталізують об’єкти. Це яскраве та інтенсивне світло, що традиційно використовується для виконання кропітких конструкторських креслень, роботи з дрібними деталями, а також іншої короткострокової роботи, що вимагає високої концентрації. Сферою його застосування є промислові виробничі лінії, що потребують підвищеної концентрації працівників, діагностичні приміщення лікарень, лабораторії, морозильні камери тощо. Холодне біле світло може також зустрічатися в офісах, класних кімнатах, комерційних і промислових залах і дуже темних приміщеннях, наприклад підвалах. Воно не спотворює кольори і гарно передає відтінки та текстуру. В ювелірному магазині таке світло підкреслить блиск прикрас, в музеї представить експонати «у правильному світлі», а «холодна» підсвітка дзеркал забезпечить максимально достовірну передачу кольорів.

При цьому холодне біле світло швидко стомлює, викликає перевтому очей, нервове напруження і, зрештою, зниження працездатності, а при тривалому впливі провокує роздратування та депресії. З цієї причини холодне освітлення, особливо з високою колірною температурою, не має повсюдного практичного застосування й використовується здебільшого заради специфічних завдань або для поєднання штучного та природнього світла в офісних будівлях та навчальних закладах.

В інтер’єрі холодні тони візуально розширюють простір і застосовуються в освітленні просторих приміщень та великих залів. Холодне світло створює відчуття чистоти і тому нерідко застосовується у ванних кімнатах, вбиральнях та кухнях. Воно гармонійно поєднується з інтер’єром у стилі хай-тек, мінімалістичними та футуристичними елементами, великою кількістю геометричних фігур, кутів, пластикових чи сталевих конструкцій та блискучих металевих поверхонь. Холодне світло візуально підкреслює прохолодну кольорову гаму. Синій, сірий, блакитний, а також певні відтінки зеленого при такому освітленні стають яскравішими і насиченішими, а теплі кольори навпаки – тьмяними і невиразними.

Нейтральне біле світло (3500-4500 К) сприймається нами як світло сонця, а відтак здається абсолютно природним і тому не має вираженого ефекту на самопочуття та працездатність. Воно допомагає прокинутися, збадьоритися, сконцентруватися, створює найбільш продуктивну робочу атмосферу, зберігає активність мозку, дозволяє комфортно відпочивати та не навантажує зір. Таке світло не спотворює розміри приміщень та передачу кольорів, а палітра природних відтінків світла найбільш універсальна у використанні. Їх монтують вдома, офісі, виробничих та адміністративних приміщеннях, житлово-комунальному господарстві, дослідницьких лабораторіях, бібліотеках, торгівлі та сфері розваг, лікарнях та освітніх закладах, домашніх робочих кабінетах і у кімнатах, що виконують кілька функцій одночасно (робота, відпочинок, прийом їжі, дитячі ігри тощо). Численні дослідження вказують, що саме нейтральний колір світла сприяє максимальній продуктивності людини і навіть невеликі коливання (до 3000 К) зменшують продуктивність на 5-7% та сприяють зниженню рівня працездатності.

Розрізняють також тепле біле світло з м’яким жовтим відтінком, що вважається оптимальним для спальні, вітальні або дитячої кімнати, а також біле денне світло з прохолоднішим відтінком, що більше підходить для кухні, кабінету або передпокою.

Може здатися, що саме нейтральне світло є найбільш оптимальним для людини. Але не варто використовувати тільки цей спектр. На сьогоднішній день найдоречнішим підходом вважається комбінація світла різної температури та використання світильників з певними лампами для різних функціональних зон. Так, для загального фонового освітлення підійдуть прилади з теплим діапазоном 2500-3500 К, домашній робочий кабінет краще освітити за допомогою яскравішого нейтрального світла температурою 3500-4000 К, а для настільних ламп оптимальними будуть відтінки 4500-6000 К. Світло різного спектру відтінків є зручним та ефективним інструментом для зонування приміщень та відокремлення робочих зон від зон відпочинку.

А яку ж колірну температуру світла найдоцільніше використовувати для освітлення вулиць?

Певно, більшість людей в різних країнах світу помітили, що світло на вулицях населених пунктів переважно жовто-помаранчеве. Але чому? Можливо, такий колір покликаний додати «тепла», коли люди повертаються додому у темну годину? Але ж існують дослідження про те, що людське око сприймає жовте освітлення більш тьмяним у порівнянні з білим. Тоді чому ж вуличне освітлення не біле?

Насправді, питання оптимальної колірної температури зовнішнього освітлення на сьогоднішній день залишається дискусійним і ще досі досліджується. Лікарі, екологи, виробники ламп та світильників, а також очільники міст та країн часто мають доволі різні думки щодо цього питання та керуються різними мотивами і приводять різні аргументи на користь своєї точки зору. Давайте спробуємо розібратися у цьому різноманітті досліджень і думок.

На сьогоднішній день абсолютна більшість зовнішнього освітлення у різних країнах світу представлена помаранчево-жовтим дуговим освітленням з натрієвої пари або біло-блакитним дуговим освітленням з пари ртуті та різноманітними додатками. Найчастіше традиційні системи вуличного освітлення у якості джерела світла використовують газорозрядні лампи високого тиску, переважно натрієві і металогалогенні. Перші є найрозповсюдженішими і випромінюють помаранчеве або жовте світло саме в результаті використання натрієвих ламп, здатних продукувати лише світло помаранчевої гамми.

Існує два типи зазначених ламп: натрієві лампи низького тиску та натрієві лампи високого тиску. Перші були винайдені ще у 30-х роках ХХ століття і набули розповсюдження після Другої світової війни через їх низьке енергоспоживання та тривалий термін служби. Лампи високого тиску були створені пізніше в 1970 році і з 80-х років ХХ століття почали широко використовувалися у вуличних ліхтарях. На момент встановлення натрієві лампи були набагато ефективнішими, ніж інші варіанти ламп, доступні на той час, оскільки мали високу світловіддачу, тривалий строк служби та споживали значно менше електроенергії.

Натрієві лампи низького тиску мають газорозрядну дугову трубку з боросилікатного скла, яка містить твердий натрій і невелику кількість неону й аргону, які світяться коли через них пропускають струм. Коли лампа вперше запускається, вона випромінює тьмяне червоно-рожеве світло, а через кілька хвилин, після того як натрій нагрівається і починає випаровуватись, випромінювання стає яскраво-жовтим або жовто-помаранчевим. Натрієві лампи низького тиску створюють практично монохроматичне світло через що при такому освітленні надзвичайно важко розрізняти кольори – усе навколо виглядає жовтим.

Натрієві лампи високого тиску випромінюють ширший спектр світла. В їх конструкції використовується дугова трубка під тиском, що містить натрій, ртуть і ксенон. При запуску лампи ксенон і ртуть спочатку створюють більше блакитно-білого кольору, але коли натрій випаровується лампа починає світитися жовто-помаранчевим світлом і також забезпечує незадовільну якість передачі кольорів.

Варто зазначити, що існує натрієве освітлення з корекцією кольорів. Однак такі лампи мають вищу вартість, менший термін служби та нижчу ефективність світла, а тому наразі не можуть конкурувати з натрієвими лампами високого тиску.

Натрієві ліхтарі низького тиску частіше застосовуються у Європі і використовуються, як правило, для освітлення під мостами, в тунелях або у якості охоронного освітлення.

Натрій високого тиску використовується частіше, оскільки має вищу світлову ефективність, споживає менше енергії та служить довше. Він також чудово пропускає туман завдяки чому знижує ймовірність дорожньо-транспортних пригод. Завдяки зазначеним характеристикам натрієві лампи і досі активно використовуються для зовнішнього освітлення доріг, паркувальних майданчиків, територій перед приватними та багатоповерховими будинками, в паркових зонах, на літніх майданчиках барів і кафе, а також інших місцях де точність передачі кольору не є дуже важливою.

А от у місцях, де не необхідна чітка і якісна передача кольору, розміру і фактури, а також увага до дрібних та рухомих об’єктів найчастіше світять металогалогенні лампи. Це газорозрядні лампи високої інтенсивності, що містять азот, невелику кількість ртуті та добавки галогенідів металів (йодид натрію, йодид скандію та інші). Останні слугують для корекції світлового спектра та впливають на сферу застосування металогалогенних ламп. Розроблені у 60-х роках ХХ століття, вони і досі залишаються відомими як одне з найефективніших джерел білого світла з високим індексом передачі кольору та продовжують утримувати свою ринкову нішу завдяки унікальності характеристик. Сучасні металогалогенні лампи доступні з корельованою колірною температурою від 3000 K до понад 20000 K. Вони активно використовуються для освітлення автострад, доріг, тротуарів, а також великих площ комерційних, промислових та громадських місць: автостоянок, стадіонів, спортивних та будівельних майданчиків, фасадів будівель, мостів, пам’ятників, фонтанів, магазинів, музеїв, галерей, фотостудій та оранжерей. При цьому металогалогенні лампи є доволі дорогими і своєю вартістю у кілька разів перевищують сучасні аналогічні світлодіодні прилади, що звісно суттєво обмежує їх застосування.

Таким чином, можна стверджувати, що натрієві лампи і досі доволі широко використовуються для вуличного освітлення, оскільки виробляють найбільшу кількість світла при доступній вартості, споживаючи найменшу кількість електроенергії. Вони не є найкращими і не освітлюють вулиці так добре, як інші види ламп, проте є дешевими в експлуатації і на момент встановлення були найбільш рентабельним вибором.

Але ж яка колірна температура вуличного освітлення найкраща?

Це питання складне і не має однозначної відповіді. Очільники держав і населених пунктів, а також архітектори і планувальники міст, прагнучи мінімізувати витрати державних та місцевих бюджетів на вуличне освітлення і при цьому забезпечити відмінну видимість на вулицях вночі, скажуть, що біле світло володіє максимальними перевагами енергоефективності і сприймається яскравішим. А медики та екологи будуть приводити переконливі аргументи на користь теплих колірних температур. І кожен з них матиме рацію.

З появою світлодіодних технологій світ світлотехнічної продукції поділився на «до» та «після». Вони виграють за всіма параметрами функціональності та зовнішнього вигляду і по праву займають перше місце в переліку типів освітлення. Світлодіодні світильники мають кращу якість освітлення, триваліший термін служби, володіють винятковими оптичними характеристиками при надзвичайній енергоефективності та можуть працювати в екстремальних умовах експлуатації, освітлюючи однаково яскраво в туман, спеку та мороз. На відміну від інших видів, світлодіодні джерела світла дозволяють підібрати відтінок освітлення відповідно до специфіки місця застосування і навіть перемикатися між різними режимами світла.

Розроблені вони були у 1962 році, а до цього часу більшість вуличних ліхтарів вже були або встановлені, або планувалися до встановлення. Крім того, будь-яка нова технологія характеризується високою вартістю та потребує часу, щоб адаптувати її для більш широкого використання. Нині світлодіоди впали в ціні і у різних країнах світу почалась поступова заміна застарілих систем освітлення на нові. В результаті освітлення на наших вулицях почало змінюватися зі звичного жовто-помаранчевого на біле і у суспільстві почали обговорювати певні «світлодіодні проблеми».

Рекламні кампанії повсюдно стверджують, що біле світло забезпечує значно кращу видимість на дорогах, підвищує увагу автомобілістів і пішоходів, сприймається більш природним, збільшує почуття безпеки учасників дорожнього руху та не спотворює передачу кольорів тож є оптимальним при нічному дорожньому освітленні. І справді, існують дослідження, які вказують, що біле світло, покращує периферійний зір водіїв на 100%, збільшує швидкість їх реакції, дозволяє краще розпізнавати небезпеки та скорочує час гальмування на 25% порівняно з помаранчевим освітлення. А це дуже велика різниця.

Порівняння між металогалогенними та натрієвими лампами високого тиску показало, що за рівних рівнів освітленості вулиця, освітлена вночі білим світлом металогалогенних ламп, сприймається як яскравіша та безпечніша, ніж та сама вулиця, освітлена помаранчевими натрієвими лампами високого тиску. А це означає, що при використанні білого світла можна знизити рівень яскравості і тим самим забезпечити суттєве енергозбереження.

І це надзвичайно важливий фактор у виборі кольору вуличного освітлення, оскільки енергоефективність – є одним з найважливіших параметрів вуличного освітлення. Відомо, що джерела білого світла споживають менше електроенергії, ніж натрієві лампи високого тиску. А оскільки люди сприймають біле світло яскравішим, ніж воно є насправді, то забезпечити необхідний рівень освітленості можна, скоротивши світловіддачу приблизно на 30%.

Біле світло може забезпечувати економію кількома способами. Шляхом встановлення більшої відстані між світильниками, зменшенням висоти монтажу, а також встановленням ламп меншої напруги під час їх заміни. Таким чином можна отримати вигоду від скорочення витрат на експлуатацію, зменшити викиди CO₂ в атмосферу і при цьому отримувати чудову якість освітлення. Біле світло також покращує якість охоронного відеоспостереження та знижує рівень злочинності, що також сприяє економії коштів державних та місцевих бюджетів. Дослідження стверджують, що модернізувавши стару освітлювальну установку, можна скоротити енергоспоживання на 43%, з новою установкою економія збільшиться до 56%, а якщо при цьому застосувати високоефективні світлодіодні джерела світла, то можливості економії зростуть ще більше.

В результаті, більшість країн, які нещодавно модернізували своє вуличне освітлення, замінивши натрієві лампи високого тиску LED освітленням, обрали колірну температуру в діапазоні від 4000 K до 6500 K. Однак тут на сполох почати бити медики. Вони звернули увагу на те, що 29% світлодіодного освітлення спектру 4000 K випромінюється у вигляді синього світла, яке людське око сприймає як різкий білий колір. «Сині» світлодіодні вуличні ліхтарі працюють на довжині хвилі, яка найбільш негативно пригнічує мелатонін вночі та у 5 разів більше впливають на циркадні ритми сну, ніж звичайні вуличні ліхтарі. Мелатонін не просто допомагає нам заснути, він має антиоксидантні властивості, підвищує імунні функції, впливає на емоції та регулює певні гормони. А потрапляння такого світла у будинки людей може серйозно вплинути не лише на режим сну, а й на здоров’я в цілому та призвести до раку, ожиріння, хвороб серця і діабету.

Американська медична асоціація (AMA) вказує на те, що насичене синім світлодіодне освітлення може знизити гостроту зору, викликати занепокоєння та створювати небезпеку на дорозі.

До медиків долучилися екологи та захисники природи. Вони дослідили, що надлишок синього та зеленого випромінювання світлодіодів із люмінофорним покриттям призводить також до збільшення світлового забруднення та шкідливого впливу на навколишнє середовище. Світлове забруднення погіршує видимість нічного неба та зірок і негативно впливає на астрономічні дослідження, а використання вночі світла зі спектром, близьким до денного – порушує метаболічний цикл рослин і тварин, особливо нічних. Яскраве біле світло заважає їм розрізняти день і ніч, впливає на міграцію, полювання, розмноження, сон, приваблює до джерел світла і тим самим наражає на небезпеку. Скорочує популяції комах, що кружляють навколо світильників до знемоги і смерті або стають легкою здобиччю кажанів і цей факт сильно впливає на нашу екосистему.

І навіть на дорогах освітлення яскравого білого кольору не завжди несе тільки переваги. Так, згідно з враженнями багатьох людей, холодний білий колір вуличних ліхтарів може викликати сліпучі відчуття у водіїв, які їздять вночі, подовжити час адаптації людського ока до темряви, призвести до надмірної втоми та збільшити відблиски. За таких умов неодмінно знизиться уважність учасників дорожнього руху та їх здатність помічати людей і автомобілі на відстані, що знизить безпеку водіння та може збільшити кількість дорожньо-транспортних пригод. Крім того, в дощову та туманну погоду вуличний світлодіодний ліхтар з високою колірною температурою має погану проникаючу здатність, що також впливає на безпеку пішоходів.

З огляду на це, Американська медична асоціація (AMA) та Міжнародна асоціація темного неба (IDA) рекомендують використання для зовнішніх освітлювальних установок колірну температуру 3000 К або менше. Такий спектр людське око все ще сприймає як «біле» світло, однак воно помітно тепліше за тонами та має приблизно 21% випромінювання в синій частині спектру. Це випромінювання все ще залишається дуже блакитним для нічного середовища, але є суттєвим покращенням у порівнянні з освітленням 4000 K. А завдяки різним покриттям енергоефективність освітлення 3000 K лише на 3% менша, ніж 4000 K, при цьому таке світло значно приємніше для людей, зменшує відблиски, має менший вплив на дику природу та наше фізичне і психічне здоров’я. При такому освітленні людське око має коротший час адаптації до темряви і високу здатність розрізняти кольори при відносно високій світловій ефективності.

На відміну від синіх відтінків, тепле жовтувате світло не пригнічує секрецію мелатоніну та не викликає безсоння. Воно має кращу проникаючу здатність, створює менше світлове забруднення та пом’якшує шкідливий вплив здоров’я і екосистему.

Таким чином, можемо зробити висновок, що колірну температуру необхідно обирати виходячи з конкретного місця використання. Так, тепло-білі світлодіодні вуличні ліхтарі з колірною температурою 3000 K або менше – є набагато кращим варіантом для громадських відкритих місць ніж холодне біле освітлення. Вони випромінюють значно меншу частину блакитного світла, яке непомітне для ока, і наразі вважаються найкращими варіантами для вуличного освітлення. Лампи та прожектори теплих відтінків є найбільш прийнятними для освітлення міських просторів, паркових зон, скверів, бульварів, алей, літніх майданчиків барів та кафе, а також територій перед багатоповерховими та приватними будинками. Такі кольори створюють затишну атмосферу для відпочинку на вулиці та сприяють неквапливим прогулянкам і спогляданню природи.

За наявності незадовільних оптичних умов, частих туманів або поганої видимості, також використовують теплі вуличні світильники з температурою 2400-3000 К. Довжина хвилі у теплого світла значно більша, ніж у холодного і при поганій видимості саме теплі світильники допомагають поліпшити ситуацію.

Проте це не означає, що холодні та натуральні білі світлодіодні лампи погані. Вони просто краще підходять для застосування в місцях, які вимагають високої концентрації уваги (ділянках доріг з високим сполученням або складною організацією руху), місцях, які не мають широкого охоплення (під’їзди до будівель, вантажні доки, заправні станції, місця стоянок) або всередині приміщень (ангарів або паркінгів). Холодне світло також чудово підходить для застосування з освітленням, яке не горить протягом всієї ночі, наприклад, для відкритих спортивних стадіонів, а також інших місць, де необхідно освітити велику площу.

Тож, якщо мова йде про освітлення невеликої дороги у житлових районах і прилеглих до неї територій, то найпоширенішим вибором буде 4000 K, а для основних автомобільних доріг, шосе та автомагістралей рекомендується використовувати вищу колірну температуру з діапазоном 5000-6500 К аби покращити пильність водіїв.

А для запобігання світловому забрудненню, мінімізації відблисків та шкідливого впливу на людину і навколишнє середовище, все світлодіодне освітлення має бути належним чином екрановане і направлене прямо вниз.

Післямова

Як бачимо, питання колірної температури світла складне та неоднозначне. З одного боку, високоякісне біле світло є енергоефективним світловим рішенням, що ефективно зменшує суми рахунків за електроенергію та техобслуговування, сприяє концентрації уваги, підвищує видимість на дорогах, покращує візуальне сприйняття об’єктів, периферійний зір водіїв і швидкість гальмування. А з іншого боку, наша зорова система набагато краще пристосована для сприйняття ламп теплого жовтого світла, ніж ламп білого світла, яке містить надлишок синього випромінювання, що після короткочасного підвищення уваги зрештою сильно стомлює, та негативно впливає на самопочуття людей і навколишнє середовище.

З огляду на зазначені фактори, при виборі кольору внутрішнього освітлення варто керуватися функціональністю та призначенням приміщення, віддаючи перевагу нейтральному білому світлу в діапазоні 3500-4500 К у якості базового освітлення і доповнюючи його теплими відтінками у місцях відпочинку та холоднішими – у робочих зонах.

А підбираючи колір зовнішнього освітлення, слід виходити зі специфіки місцевості та застосовувати різні типи світла, орієнтуючись на рекомендований стандарт з колірною температурою 3000 K і нижче для освітлення широких міських просторів та сільської місцевості, 4000 К – для освітлення проїжджої частини вулиць і прилеглих територій та світло ще більш холодних відтінків – для головних автомобільних доріг, складних транспортних розв’язок та ділянок з підвищеним ризиком аварійності. При цьому слід уникати освітлення з високою колірною температурою, що випромінює значну кількість синього світла і спричиняє ряд негативних наслідків як для здоров’я людей, так і живої природи.